Не варто плести інтриги
І заздрити теж не ва...,
Вгортати в сукно із криги
Серця свої і слова,
Ховати лице за штору
Від того, хто терпить крах,
Хто втратив в житті опору,
Хто топить свій день в сльозах.
Не варто сміятись з того,
Хто впав, як до цілі пер,
Забруднив костюма свого
І лікті до крові здер.
Не варто в своєму лоні
Ростити для когось ляк.
Бо нині сидиш на троні,
А завтра... хто знає, як.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845042
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)