Стоїть Чернігів з валом на плечі,
Де пушки сторожують спокій людям,
Удень напоготові і вночі,
Чи із Росії нападу не буде?
А нижче горне хвилечки Десна –
Надійна водяна то оборона.
Чи літо це, зима, а чи весна,
Чи осінь вербам жовті вдягне крони.
І куполи золочені теж там,
Тривогою впилися про майбутнє,
Й зерно надії в серці пророста:
Чернігів стане містом самобутнім!
Надійно тут заховані ключі
Від неньки України. Мов фортеця,
Стоїть Чернігів з валом на плечі,
І дзвони линуть в даль у кілька терцій.
13.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845061
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2019
автор: Ганна Верес