Мені на хмарі наснився ти,
І наче більше теплоти
в мені з’явилось.
Ніч у злоті. Кому потрібні ті висоти,
Що їх ми прагнемо знайти?!
І я наснилася тобі,
Така весела, не в журбі
я в сон з’явилась.
Й більш не треба
Тобі ні дня, ні світла й неба,
Бо я – то твій єдиний світ.
Живу тобою, а ти – мною,
А ми все разом, ми все двоє
радієм сну.
І я впиваюся диханням,
Твоїм нестриманим жаданням,
В якім воліємо
весну.
© Жанна Білавич, 2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2019
автор: Жанна Білавич