Не стукайте, літа, в мої ворота,
Забудьте стежку у мої сади.
Верхівки вкрила перша позолота,
Але ж то сяють - золоті плоди.
І павутинки бабиного літа,
Між айстрами яскравими бринять.
Печаль осінню розганяє вітер,
А жайвір просить літо зачекать.
Не поспішати у краї далекі,
Подарувати сонця благодать!
Хоча вже й ходять по стерні лелеки
І ластівки про вирій гомонять.
Не стукайте дощі в моє віконце,
Немало сліз колись я пролила.
Хай світить ще в моєму серці сонце,
Щоб я в цю мить щасливою була!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845171
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: majra