То не з ретязів пнеться Гудіні.
То не рев тридцяти фукусім.
Ген двигтить у пекельнім гудінні
пралка «Боїнг сімсот сорок сім».
В клубах диму викрешує іскри,
бешкетує, немов сарацин.
Тож пери, витискай, ополіскуй,
пралко «Боїнг сімсот сорок сім»!
Йди на зліт по протореній смузі,
джерело для нічних потрясінь.
Збила мізки сусідські у смузі
пралка «Боїнг сімсот сорок сім».
Про білизну – мовчу. На ганчір'я
ти манаття розпатрала всім.
Розтинаєш крилом надвечір'я,
пралко «Боїнг сімсот сорок сім».
Вольова, мов на пузі й на ліктях
ще від хрещення мами-Русі,
приповзла в двадцять перше століття,
пралко «Боїнг сімсот сорок сім».
Гомінкий і нескорений воїн,
ти гудеш, наче тьма горобців –
і тому я нарік тебе «Боїнг»
(ти – одна, їх – сімсот сорок сім).
То увись лине думка пташина,
то пливе по ранковій росі.
Ти ж моя працьовита машино,
мов бізонів сімсот сорок сім!..
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845177
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Олександр Обрій