Така вже у мене натура злощасна, напевно,
Що в кожному світлі знаходжу шматочки пітьми:
Шукаю недоліки (хоч мимоволі, та ревно)
В речах, у словах, ну і, певна річ, поміж людьми.
Будую в своїй голові неземні ідеали:
Окреслюю форми, "глибокий" вкладаючи зміст,
А з тим, що мені особисто здається невдалим,
Не хоче миритись мій внутрішній максималіст.
І, знаєте, мабуть, знаходжу якусь насолоду,
Коли до ілюзій намарно рівняю життя,
Бо, певно, така вже у мене злощасна природа:
Уперто шукати в усьому гіркі відчуття.
16.08.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845215
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: АнГеЛіНа