* * *
На душі стало так мілко,
навіть слово сказати нелегко.
Я тягну години за стрілки
і витягую з горла виделки.
Я годую бездомних котиків,
зачиняюсь на всі замки.
Під паролями і під кодами,
за печатями ті думки,
що мене огортали хвилями
і будили одну вночі.
Ну для чого я їх леліяла,
раз тепер вони нічиї?
І на душі знову так зимно,
а до літа ще так далеко.
Я провітрюю серце від диму
і витягую з нього виделки.
Зима 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845226
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Тетяна Ященко