Хто тягне, того й поганяють!
В упряжці тягнуть коней двоє,
Двох має кучер поганять.
І шлях важкий вони всі троє
Можуть успішно подолать.
Коней обох кучер шанує,
Обох годує, пить дає,
Від дощу й вітру порятує —
Затишні стайні для них є.
Та неоднаково цінує,
Нерівне ставлення до них.
Того смачненько погодує
Для іншого трима батіг.
Один вівса з'їда цеберко
І запашного сіна пуд,
А другий п'є води відерко
І бур'янів великий жмуд.
Один стає гладкий, лінивий;
Другий — підтягнутий, стрункий.
Перший плететься, й рух сонливий;
Другий біжить, бо крок швидкий.
Той повний віз треба тягнути,
І упряж щоб була міцна.
Та хоче перший ''сачканути'' —
Підкови в другого зліта.
Чи довго впарі оці двоє
Ще зможуть за собой тягти?
Або тягнуть мають обоє,
Чи може хтось із них злягти.
Бува також інша розв'язка:
Збрую міцну порве колись;
Той кінь, звільнившися прив'язки,
Щасливо побіжить кудись!
(В. А. Тименюк, серпень 2019)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845256
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Тихий Вітер