Звісно хочу до села

Офіс  типу  "оупен  -  спейс"
Білі  скрізь  сорочки...
Усе  б  кинуть,  і  на  рейс,  -
Де  цвітуть  садочки
***
Де  зеленая  трава,  
Біля  рідной  хати
І  жалюча  кропива,  
Котрой  била  мати...
***
Ми  колись  були  малі,
Й  совість  була  чиста
Нудьгували  на  селі,  
І  рвалися  в  місто...
***
Де  колись  моє  життя
Мріє  про  столицю
Мав  би  час  мій  вороття,  
Ту  б  забув  дурницю!
***
В  жорсткім  світі  торгашні,
Й  офісу  планктону,
Місце  випало  й  мені,-
Серед  скла  й  бетону...
***
По  Хрещатику  Я  йду
А  душа  в  сільради,  
Комусь  може  й  до  ладу-
Туси  й  гей  паради...
***
Обличчя  похмурі,  
З  метро  й  до  верхів,
Де  дури  гламурні
Розводять  лохів
***
В  заторах  почуєш,  -
Ти  хто,  й  куди  йти...
Ти  Київ  жартуєш...
Прошу  відпусти!
***
Крізь  вихлопи  газів,  
Крізь  гуркіт  і  дим,  -
Згадаю  наразі  -
Не  був  він  таким...
***
Тим  метро  б,  та  до  села
Хоча  ні....не  треба!!!
Тільки  б  тиша  там  була,
Ліс,  ставок  і  небо
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845724
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2019
автор: m@sik