Три доби три чоловіки в дорозі
В салоні пахне спекою і пластмасою
Сплять вовки смикаючи в тривозі
Вухами в лісах попід трасою
Головне не зламати хребта старій іномарці
Впевнено тримати руля і дорогу
Честно поділити сигарети в помятій пачці
І зручніше влаштувати прострелену ногу
Ми прорвемося, каже молодший за всіх
Обовязково, перетнемо кордон
В відповідь чує, кашель і сміх
Не накаркай, вухатий гандон
Ми прорвемося хіба що на небеса
Вирвемося можливо зі власних тіл
І на траві буде кров і роса
Коли наші друзі і родичі сядуть за стіл
За все треба платити, це не мої слова
Із куль з наших тіл виковають хреста
Час не тільки лікує, а ще й убива.
Помовчіть братва, телефонує сестра
Було весело, і легко гуртом
Не вішайте носа, бо стара із косою
Завжди бачить де вивих а де перелом
І хто вмивається кров'ю, а хто росою
Вся їхня надія на злість і страх
На росу і стежки контрабандистів дідів
І на стару автівку на чешських номерах
Що не залишає ні пам'яті ні слідів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845758
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2019
автор: Yar_oslav