Тремтить мереживо в руках,
Воно в надіях долі квітло,
В чужих, здавалося б, рядках
Не все так праведно і світло.
Мов повутиння рветься цвіт,
Лоскоче лагідно надії,
А скільки років? Скільки літ?
Потрібно вижити для мрії?
Щоб зачепити тихий пил
І полетіти в небо з криком,
Скільки, скажи, потрібно сил,
Щоб серце стало знов безликим?
Мінлива зрадила струна,
Невічний голос затремтів,
Заплатим за любов сповна
Й сказати щось не хватить сил.
3.5.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845895
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2019
автор: Марта Миколаївна