Біля древнього Уса
Стрілась дівчина-краса
Із косою русою,
А сама із Усівки.
- Мила усівчаночко,
Заспівай співаночку,
Коли сонечко встає
Про село своє.
- Ще у сивії віки
Тут селились козаки.
Під вітрилами човни
Відправляли в Січ вони.
Козаки у Усівці
Стали зватись «усівці»,
А їхні коханочки – «усівчаночки».
Ой, давно це все було!
Розцвіло тепер село
Квіткою-волошкою
І людьми хорошими.
Бо у нашій Усівці
Усі хлопці – усівці,
А наші дівчаточки –
Усівчаночки.
Ми гостей запрошуєм
Піснею хорошею,
Хлібом, сіллю, квітами
На рушничку вишитім.
Бо у нашій Усівці
Щедрі люди усівці,
А які дівчаточки –
Усівчаночки!
- Весно русокосая,
Зачекай до осені –
У твоєму краю ми
Долю поєднаємо,
Бо у вашій Усівці
Гарні люди – усівці,
Гарні ж і дівчаточки –
Усівчаночки!
24.02.1989
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845915
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 23.08.2019
автор: САВИЧ