Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844120
Славутич нижче Канева, світання,
природи і води зітхання,
сонце виходило з води
і золотило дальні береги.
Іще дрімає дальній гай,
а вітер береги торкав,
та не чіпає ближній очерет:
він раптом завмирав увесь.
Неначе хвилі на піску,
іще в нічному холодку,
десь блисне кварцовий пісок,
коли буде промінчика підскок.
Скоро сонце силу набере,
весь світ навколо осяйне,
а поки що - світання й горизонт,
ріки Славутич золотистий фон.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847349
21.07.2019-23.08.2019.
Світлини Ігора Винниченка:
“Славутич нижче Канева. Світання…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10211449749958979&set=a.3859026813717&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845926
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.08.2019
автор: Светлана Борщ