Вечір літа, світанок осені,
Причаїлась тривога в саду.
Вийду в поле, жита вже скошені,
Запізнілу ромашку знайду.
Погадаю, та рвати не буду,
білосніжні її пелюстки.
Може, справді тебе я забуду,
не сьогодні, то через роки.
Подих осені лине над світом,
Павутинки у коси плете.
Мабуть, буде ще "бабине" літо,
Хоч коротке, але золоте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845952
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2019
автор: majra