Покинь, збери усе йди геть.
Лиши вже кращ мене одну.
І не кидай образ.
Я не хочу нічого казать,
І нічого писать.
Ти біль і страх у моїх снах,
І гнів що ти створив в мені.
Залиш мене і не кажи нічого,
Не хочу чути грішнії слова.
Які все колять моє серце,
Ти жалюгідний і ти винний...
Себе одну я вже зуміла,
Забрать із полум'я..Але
Зумів і ти мене віддати,
Аби я знов палала...
Вже кращ на сомоті,
Ніж плакать поряд з тобою...
Навіщо зустрілись?
Ще досі я не розумію.
Навіщо ти залишив,
Не підібравши мою душу...
Лишила брехливі слова,
І очі вже не милі,
Огида тягнеться з душі,
І потайки та злість...
Умерти,здихатись і не пробачить,
Тебе ніколи не прощу!
Ти жаль...Ти біль...Ти просто смерть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84606
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.07.2008
автор: Olenka