Люблю цей світ...Життя люблю...
В ньому живу...Красу ловлю...
Пишу казки, вірші, пісні,
Читають їх друзі мої...
І ранки я люблю, і дні,
І вечори, й ночі ясні...
Спостерігать дуже люблю,
Кожен момент життя ловлю...
І ЛІТО, і ВЕСНУ люблю,
І зелен сад, й природу всю...
А ОСІНЬ я обожнюю...
Себе нею наповнюю:
І квітами осінніми,
І ранками весільними,
Туманами і росами,
І пізніми покосами,
Дощами й навіть грозами,
Вітрами і морозами...
І кольорами дивними,
І хмарами всесильними...
Я так живу, весь СВІТ люблю,-
З просторами широкими,
Степами неозорими,
І з горами високими,
Морями синьоокими,
Деревами звабливими
І квітами красивими...
Люблю, люблю ЖИТТЯ і СВІТ,
Та ЛІТО все ж люблю найбільш,
Зі справами важливими,
З піснями особливими,
Природою чудовою,
Погодою казковою...
ОСІНЬ - моя подруженька,
Сестриченька й матусенька...
Шаную в ній я кожен день,
Наслухуюсь нових пісень...
Лиш ЗИМОНЬКУ поважную,
Терплю усе ж незграбную,
З снігами її білими,
Морозами щепливими...
І Новий рік чекаю я,
Всі свята в ній стрічаю я,
З гостинцями щоденними,
І мріями веселими...
Люблю цей СВІТ... ЖИТТЯ люблю,
Кожен момент його ловлю...
ЛІТО, ВЕСНА, ОСІНЬ, ЗИМА,
Не буду з ними я сумна...
БОГУ молюся я щодня,
Щоб закінчилася війна,
Щоб повернулись КРИМ І СХІД,
Щоб було все без війн і бід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846241
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2019
автор: геометрія