Щоби Доля була не скалічена,
Завжди буду молотись довіку я.
Україна, поки що є – дівчина.
Але ж завтра, повір, буде – Жінкою!..
Горизонт, за яким – все чуже для нас,
Ще не раз збагряніє загравами…
Та за те, що загинули в котрий раз,
Хтось у Небі розпишеться: «Слава вам!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846250
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2019
автор: Андрій Бабич