Оголошено капітуляцію, хтось манерно додому втікає,
А хтось, тихо іде до акації, зараз вільно її обіймає.
І від запаху ніжно-колючого хоче жити і далі йти,
Присмак болю терпкого пекучого залишає на серці сліди.
•
Далі йти,то не завжди найліпший рух,
Так не завжди, як хочеш, виходить,
Нині йдеш ніби труп серед мух,
Мов примара що в темряві бродить.
•
Оголошено капітуляцію, хто куди зараз тихо втікає,
А я бачу свою лиш акацію, її погляд мене спонукає
Посидіть перед шляхом мить
І подумати гарно, де мóя дорога,
Поки в серці ще трошки щемить -
Не в той ліс повертаються ноги.
•
Повен міх не своїх бажань,
Так багато в житті чужого
І мільйон не моїх вагань
Не дають досягнути свого.
14.08.2018
00.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846394
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2019
автор: Марта Миколаївна