Полинне літо
бавиться у жмурки,
ховається за стінами дощу.
До мене притулися
і помуркай
на вушко ніжно…
Слухаю.
Мовчу.
Ми мовчимо.
Нам добре вдвох мовчати,
коли сердця -
один єднає звук...
Мелодія любові.
Ніч кирпата,
і музикою – кожен дотик рук.
Ти пригорни мене іще міцніше!
До тебе притулюся.
Обійму.
І будуть зорі сяяти ясніше
у ніч, від щастя нашого, німу…
В передосінні жмурки грає літо
і котиться дощами у траву…
Ми будемо світитися для світу
допоки ти живеш і я живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2019
автор: Сонячна Принцеса