З них кожен в щасті, мабуть, жить хотів,
Та їх московські найманці убили.
Так гучно дзвони пам’яті днесь били,
Та чи збудили совість у катів?
А ми? Серця звільнили від зими
Тим покликом, що воїв звав до бою,
Глибокою вдовиною журбою,
Невтішними сирітськими слізьми?
Не зрадимо ідею боротьби?
Не станемо коліна цілувати
Тим, що хто в нас волю прагнув відібрати?
Захистимо край маків та верби?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)