Чомусь я згадую тебе
Коли так сумно на душі
І не жаліючи себе
Я залишаюсь сам в тиші
І складність почуття не може
Здружитись з думкою твоєю
Кохання лиш все допоможе
І станеш ти на вік моєю
Душа палає, я не можу
Так далі жити в цьому світі
Я в тишині час свій проводжу
Думки усі мої немовби в квіті
І як же так, що вже робити
Куди піти, куди подітись
Нам треба ще на світі жити
Потрібно з горем примиритись
І ти і я повинні все пізнати
Той долі знак, що зводить нас
В одне єдине хоче об’єднати
Не розлучить ні доля нас ні час
Ти лиш моя, і ти така чутлива
І розуміємо, лиш моя тепер ти
Здолали все, зі мною ти смілива
Коли ми разом нас не подолати
09.11.2004 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846598
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2019
автор: Ярослав Яресько