Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845545
Зелений німф і один з Аресів,
які стосунки тут були
і чи дізнається вже преса
про всі підводні камені?
Хотів враз німф і дуже швидко
війська собі впорядкувать,
для чого раптом знадобилась
отака німфу благодать?
Інтриги, посмішки, величчя?
Усе це тимчасове - в тому суть
в країні у вінку від сонця,
Вкраїною її зовуть.
Ніщо не вічне є під сонцем,
та і під Місяцем буває теж,
як доведеться йти з Олімпу,
хай кожен пам’ята про честь.
Не вічне все, хочеться жити
до років 100, а ще 120-ти,
спокійно спати, добре їсти
і заробляти, і радіти.
Дітей побачити дорослих,
щасливо внуків одружить
і сили ще у неба просять,
так, про це моляться й боги.
В такому ділі довіряти
доводиться лише собі,
як буде інший керувати,
чи управлятимуть другі?
Чим вище, тим і більш самотній,
насправді, але це не так,
усе залежить, якщо зрозумієш:
себе сам убезпечиш від атак.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846820
31.08.2019.
Картина із інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846657
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 31.08.2019
автор: Светлана Борщ