Вітер хижий обвіяв поле,
Ковила під ногами плаче.
Де ж ти моя, сизокрила доле,
Чом не гукаєш: Я тут, юначе!
В осінь неспішно входжу,
Врем'янні пропускаю літа.
З саду дивлюсь на лоджію,
Звідки недавно ще птах злітав.
Зорі згасли тихо й поволі
Видноколо вогнем зайнялося.
Тут я! - промовила доля
Й на весь світ розпустила волосся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846679
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2019
автор: Олександр Подвишенний