Життя матері становить ще одне ціле
З тим кого носить ось дев'ятий місяць.
Щоразу нагадуючи себе досить сміло,
Що в утробі далі вже бути не мусить.
Стає некомфортним тепле мами тіло,
З нею бути одним єством уже досить.
Від м'язів у болях чоло геть спітніло,
Нового життя плід у світ хід просить.
Виснажує біль, лице в гримасах жінки,
Не знати, хто лишиться існувати далі,
Дитя чи мати жахом уперта до стінки.
Сміх з плачем нарешті в родинній залі,
Життя вродилось, коли вечора сутінки,
Сховалась тривога, бо ти мамою стала.
(Сонет)
14 жовтня 2000 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846728
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 31.08.2019
автор: Володимир Кепич