Останній літній день
Сягає висі,
Перелітає, певно,
В інший вимір.
Даремно вже гукати
"Залишися!"
Бо осінь поруч,
Хоч така незрима.
Ще не руда, не жовта,
Не багряна,
З тонкою прохолодою
В повітрі.
Медово-виноградна,
Сонцесяйна,
Гойдається на гойдалці
На вітрі.
Ще сонця
Буде вдосталь -
Теплотою
Воно пригорне кожного
У світі.
Та сонечко душі
Носи з собою,
Щоб і в дощі
Теплом когось зігріти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846732
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2019
автор: Дзвінка Тиха