Неначе спалах блискавки, вночі згоріло літо,
На згадку залишило духмяно-теплий слід.
Грайливе небо хоче стежки дощами вмити,
Послухати розмови замурзаних чобіт.
Холодні барви ночі втрачають легковажність,
Пояснюють свій настрій відсутністю тепла.
Тенета павутини спіймають неуважних,
Дарма, що стільки часу їх доля берегла.
Казкові краєвиди зникають з мапи світу,
Проміння золотаве впаде на чорне тло.
Неначе спалах блискавки, вночі згоріло літо,
Та ми і не помітили, бо грому не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846775
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2019
автор: Юлія Рябенко