Ранкову холодну тишу
Зігрію горнятком кави,
Осінній подих притишу,
Надпивши смачні заграви.
На роси ступлю відважно,
БосОніж утну мазурку,
З лелекою, так розважно,
Зіграю собі в піжмурки.
Впаду на колючі зерна -
Замріяно сплять отави,
В них цвіт одцвіте у перлах,
В них птах витина октави.
А я ще мандрую літом -
Смаком полуниць у струдлі*
І м’яти чарівним квітом,
Відлунням води у студні*.
Сижу на старенькій лаві
Під гронами винограду,
Всміхаюсь пахучій каві
Й хмаркам,
Що пливуть без ладу.
Я осінь іще притишу...
Струдель - солодка випічка, студня- криниця.
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846804
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2019
автор: Леся Утриско