З НАРОДИНАМИ, ДОРОГА ЛЮБОМИРО!
Летять у вересні зірки на Землю –
Пречистої різдва осяйний німб,
(Плодів багатство і повітря щемне)
Тож Любомира народилась в нім,
Талановита, мудра і богемна.
Любов і мир – найкрасивіше ймення –
Так мудро нарекли прості батьки.
Напевно, їм було святе знамення,
Бо рід прославить доня навіки
І берегтиме лемківське корення.
Красива, статна, з голосним контральто,
Душа – мов джерело, мов мальви квіт.
Їй не пасують клопоти банальні,
Бо до зірок записаний політ
І, навіть, найкрутіше в світі сальто.
Вітаю тебе, справжня Українко!
Бажаю і небесне, і земне!
Бажаю, щоб лилося чисто, дзвінко
Контральто колоритне, неземне!
Бажаю, щоб здійснилися бажання:
І книги з нотами, і диски, і турне,
З сердечком кава парувала зрання…
Краса душі твоєї не мине!
Ти – світло, що пробуджує світання!
Нехай зоря тобі не раз іще мигне,
А небо шле лиш сонячні вітання
І многії літа Господь дає!
2 вересня 2019
З повагою Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2019
автор: палома