Паралелі незримого

Безкрає  небо,  а  життя  –  безмежне.
Ілюзії  –  усі  мої  путі
у  мрії,  уві  сні,  де  незалежно
я  мешкаю  у  іншому  житті.

А  чи  існує  доля  паралельна,  
де  інші  люди,  як  і  ми,  не  ті?
Уловлені  у  сіті  Мельпомени,  
на  іншій  сцені  –  може  і  святі.  

Але  Феміда  не  міняє  ролі.  
Тут  –  у  полоні,  а  коли  й  на  волі,  
руйнуємо  ідилію  свою.  

Ілюзіями  оповиті  мрії,  
а  ми  як  учні  іншого  месії
очікуємо  місце  у  раю.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847010
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.09.2019
автор: I.Teрен