[color="#1a00ff"][b]Я не згублюсь в юрбі, мене впізнають
І вітер, й сонце, і замріяні зірки.
Я не згублюсь в юрбі. бо твердо знаю,
Що в кожного в житті свої стежки.
Я не спішу туди, куди не знаю,
Майбутнього не ваблять міражі.
І стержнів тих духовних не міняю,
Що щастю геть не створюють межі.
Я не згублюсь в юрбі, бо ж як згубитись,
Як доля кожного по-різному цвіте.
І серце в радості повинно вдячно битись,
За цю невпізнаність...І за складне й просте...[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847048
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2019
автор: zazemlena