БАЖАННЯ МОЖУТЬ ВИПОВНИТИСЯ
Настали часи….Люди забігали – розбудовують і розбудовують свої нірки,
щоб нагромаджувати в них всілякий мотлох, про запас.
Поділюся з вами своїми роздумами про розкоші.
Мабуть, одразу виникають асоціації – вілли, яхти, діаманти…
Для когось, можливо, і так, бо тішать очі, тіло, збурюють кров собі
та іншим. Хоча, пам’ятаєте, палиця має два кінці, так ось, одним голубить,
а іншим кінцем лупить – непомітно пронизує мозок власника, повністю
вводячи в залежність від речей. З’являється страх, підозра, недовіра,
зникає сон, а потім наркотичне бажання забутися, і добре, коли лише
в чужих обіймах…
Мені доводилося бачити нещасних, невдоволених життям багатих людей,
як то кажуть, їм світ був немилий. Вони ладні були в тій хвилі віддати все
своє багатство за здоров’я, силу, молодість, бодай, добрий гумор. До речі,
так часто буває, коли з’являються великі статки – зникають людські
категорії: Любов, Добро, Співчуття, Взаєморозуміння, Щастя, Сім’я…
Про здоров’я вже мовчу, бо гроші його забирають миттєво. До чого це я…
В природі завжди існує баланс. Якщо в одному місці прибуває, то в іншому
дірку потрібно залатати. З цього приводу цікавий, у психологічному плані,
роман « Шагренева шкіра» Оноре де Бальзака. Саме так розраховуються
за великі, особливо раптові маєтки – душами, світлом і любов’ю в них.
Оптимальний варіант для людини – мати необхідне та потрібне, позаяк
потреби у всіх різні, то...
Ми приходимо в цей світ з різними програмами, з різними зобов’язаннями
перед родом , народом, країною. Головне, вибрати правильний шлях,
не оступитися, не втратити свою космічну ідентичність. Ніколи не йти проти власного духу, проти законів Всесвіту.
Кожного разу, коли людина оступилась і не розуміє цього, не очищає душу,
не просить прощення, вона вбиває саму себе, свій дух.
Тому й хворіють люди дивними хворобами, що через років 30-40 щезають
самі по собі.
Ми залежні, залежні від вищого Розуму, перед яким людство себе поводить безглуздо. Нам дали Землю, а ми її знищуємо, обплутуємо, вбиваємо флору і фауну, знищуємо Світовий океан. Ми пхаємо свого носа туди, куди не треба, і не робимо необхідного під власним носом.
Людина розучилася насолоджуватися життям, дарувати ласку і любов,опікуватися иншими. Люди перестали себе бачити збоку і т. д. Що це,як не тотальна деградація суспільства? Так, грошей побільшало, але любові та добра нема.
Ось вам і баланс, ось вам і природний відбір…
Чи ви думаєте, що нас не відбирають?..
А ще, в історичній практиці, дорогоцінності, особливо діаманти, наділені пам’яттю і завжди несуть кров і смерть…
Отож, бійтеся власних бажань, бо вони можуть виповнитися.
Колись Нікола Тесла казав, що Землю можна освітити позитивною ментальною енергетикою. Виходить, сконцентрувавши енергію добра і любові, ми змінимо світ, урятуємо від зла. Йдеться про живе в живому.
Дорогі люди, бережіть Душі – єдиний ваш скарб,зміцнюйте Дух!
Щастя, Добра, Світла, Любові всім!
(с) Валентина Гуменюк
No hay descripción de la foto disponible.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2019
автор: палома