Я без тебе не та кава,
Ти без мене не той чай.
Просто не та вже уява,
Звичайна вода і край.
Без терпкості і тремтіння,
Без подиху нових фраз,
Щему у венах й горіння,
Більше немає щораз.
А пам'ятаєш, як було?
Чи аркуш чистий тепер?
Наші секунди минули?
Ти їх усі раптом стер.
Зараз всі пусті літери
Більше не маємо слів.
На вулиці так вітряно
Все сталось, як ти хотів.
Ніхто вже не робить каву,
І більш не готує чай.
Лиш промовляє уява,
Тихо так фразу: "Прощай!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847198
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2019
автор: Наталія Мосійчук