Додому, додому, в мою Україну
Лелека летить... Спантеличена,
знать, -
Птахи вже у вирій вишукують днину,
А збиті зі шляху додому летять...
Втомилась лелека, років не злічити,
Не вгріє місцини, літа тай літа...
Лукавить як каже: Навчилася жити...
А скоро... Як скоро
настануть жнива...
Літає сердешна, і хто її кличе
В далекі, оті неласкаві краї?
Летить зі сльозою і з болю курличе,
Додолу, надломлені крила її
Несіть мене, крилонька, візьметься сила
Туди, де калина і де солов"ї,
До тої землі, що мене народила
І де появилися лелі малі
Несіть мене крила в гніздечко самотнє,
Де поміж світлин загубився і час
Я буду царицею балу сьогодні
Між спогадів давніх і
свідках- свічах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847250
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова