Мої дороги в травах полину
Щомиті огортають гіркотою
Лишень від думки, що в моїй землі
Немає миру і нема спокою…
Інтриги, пересуди, смерть синів…
Хіба такою бачити хотіли
Ті, що за правду й віру полягли
Й своєю кров’ю землю освятили?!
Ні не такою! Впевнена у цім!
Серця їх пломеніли від любові
До гір Карпатських та лісостепів
Які тепер оголені та в крові.
Тож схаменіться, поки є ще час!
Не продавайте душі за медяник
Бо гіркотою полину просяк
Так щедро подарований вам пряник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847253
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2019
автор: Галина Рибачук-Прач