Тихі зорі замріяно сяють,
Поглядають до мене в вікно.
А, напевно, того ж і не знають,
Що не був Ти у мене давно
Хмари сумно по синьому небу
Зачаровано в далеч пливуть.
А цікаво, чи ще коли небудь,
Нас обставини знову зведуть?
Літо красне уже відлетіло,
Ранить серце суха сіножать.
Щастя в вирій мабуть полетіло…
Та й літа безпощадно біжать
01.09. 2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847255
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2019
автор: Валентина Рубан