«Повії очі» з розуму звели.
Які вони? Зелені? Волошкові?
Чи забагато там сивої мли?
За ради чого згинути готові?
Ще, певно, у повіє є душа
Й ціна, яка на честь вже вельми схожа.
Валютна не віддасться за гроша,
Для іншої й сто грам – валюта гожа.
Повій в суспільстві цілий повний клас.
Психологічних. Підставляєм дyпу
Усякому, хто лиш захоче нас.
Вже мало тих хто хоче. Така штука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847604
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.09.2019
автор: Пісаренчиха