Як тепла ніч зігріти вже безсила,
Тобі забракне людського тепла.
Здіймись в політ, розправ надійні крила
І пригадай, якою ти була…
Не думай, розлюбити він не може,
З ім’ям твоїм лягає і встає.
Він молиться щодня і просить: -«Боже!..»
Йому молитва сили додає.
Коли маленька атласна подушка,
Мокріє від пролитих гірких сліз.
То янголи розказують на вушко,
Що бідам треба йти на переріз.
Коли любов відчуєш власним серцем,
То ватру ви розпалите тоді.
Тепло на двох візьметься охоронцем
І станете ви знову молоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2019
автор: Віталій Назарук