Тут море…_________________Віктор Залевський

Тут  море  і  сонце,  і  пляжі  з  людьми  без  одіння
Тут  чайки  і  лебіді,  навіть  дельфіни  гнучкі...
Тож  тих  не  суджу  я,  хто  в  серці  плекає  надії,
Що  мир  все  міцніше  і  зникнуть  війни  дні  гіркі.

А  серце  до  плачучих  вдів  повертається  знову,
До  діток-сиріт,  що  ще  навіть  не  бачили  тат,
До  тих,  амуніцію  вправно  хто  ладить  військову,
До  ярих  побоїщ  –  таких,  як  і  битва  за  ДАП.

Заділ  мій  обмежений  чітко  роками  й  стражданням,
І  безліччю  тріщин,  які  не  загояться  вже,
Та  громадяни́ном  лишаюсь,  живе  що  коханням,
Байду́же,  на  скільки  тут  доля  мене  збереже.

Оригінал

Здесь  море  и  солнце,  и  пляжи  с  людьми  без  одежды.
Здесь  чайки  и  лебеди,  даже  дельфины  видны.
И  я  не  сужу,  тех  кто  в  сердце  питают  надежды,
Что  мир  все  прочней  и  что  скоро  не  будет  войны.

Но  сердце  моё  возвращается  к  плачущим  вдовам,
И  к  маленьким  сиротам,  даже  не  видевших  пап.
И  к  тем,  кто  готовит  свое  снаряжение  к  новым,
Сражениям  столько  же  сложным,  как  битва  за  ДАП.

Уже  мой  ресурс  ограничен  годами  и  болью,
И  множеством  трещин,  которым  увы  не  зажить.
Но  я  остаюсь  гражданином  живущим  любовью,
Неважно,  как  долго,  мне  здесь  остается  побыть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847624
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.09.2019
автор: Юрій Шибинський