Чому бояться люди буть собою?
Чому себе за інших видають?
Пронизані диявольською грою,
Ляльками безседечними стають!
Цвіте веселка над селом барвисто,
У шибку вечір горнеться дитям...
Когось імітувать — це самовбивство!
Навіщо в світі жить чужим життям?
Палка́ зоря вечірня, та не довга,
Туман хати ховає під покров...
У власнім серці лиш шукають Бога,
І шлях до Бога йде через любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847726
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2019
автор: Протоієрей Роман