Той, хто знає – мовчить,
Хто говорить – не знає.
Хто вважає на те,
Що за Правду навіки вмовкають,
Та й вчепились в життя золоте.
Хто не знає – кричить,
Той чужому повчає,
Як всім правильно жити,
Люди ж гинуть у пошуках раю,
Бо знайти можна лише чуже,
А своє можна тільки створити.
Між людей, як між зорями,
Хоч кричи-не-кричи,
А годинник збадьорений,
І у день, і вночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847907
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Андрій Ключ