Теплий, синій вечір спочиває,
Догора, червоно небокрай.
Пісня тихо – тихо десь лунає,
Голос ніжний, серденька не край.
Про гнучку червону калиноньку,
Розляглася пісня навкруги.
Що чорняву гарну дівчиноньку,
З милим розлучили вороги.
Калинонька – листя зелененьке,
Одягнулась в білий диво – цвіт.
Так далеко дуже той миленький,
На якому лиш зійшовся світ.
Пісня тихо – тихо десь лунає,
Голос ніжний, серденька не край.
Синій вечір з ніччю спать лягає,
А мене,коханий, хоч згадай.
11.09.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2019
автор: Валентина Рубан