У серпня місяць на долоні,
Кольору стиглого персика.
Я ще вся у літа в полоні,
Мені ще від сонця весело.
І від дощу зовсім не нудно
Трохи ниють загоєні рани,
Просто втомлюють сірі будні,
Ми всі буденностей ветерани.
Буденність залізобетонно
Лягає , мов гріх на душу,
І місяць, мов персик , сонний,
І я все щось винна й мушу.
А серпень - окраєць літа,
То ластиться, то холоне,
І місяць яке століття
Лежить на його долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847970
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2019
автор: Богдана Копачинська