Ти хапаєш міцненько за руку,
Як мала вередлива дитина,
Повна соку та спілого фрукту,
Лиш волосся сріблить павутина,
Та я далі втікаю по бруку
Все до нього – під липу розкішну,
Під цілунки рясні промінців,
Під сонату пташину потішну
Та засмагу на тілі, лиці –
Всю любов, із дитинства ще, ніжну
Не тобі, златокоса красуне,
Не для тебе закоханих пісня,
Не тобою перебрані струни,
Хоч прекрасна ти рання, чи пізня, –
Досі літо нашіптують руни.
Нам з тобою, подруженько, тісно
11 вересня 2019
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2019
автор: палома