Те коло, що йому належу, –
необертове.
Верчуся в ньому –
неугавно
тихим словом.
Секундна стрілка
час поквапливо
кружляє.
А я – не тут, не там,
постійно –
скраю.
Так вийшло,
що сама зробила
власний вибір,
Який те коло в колію
ще більш поглибив.
Не обертаюсь –
так не прийнято
чинити.
Наздоганяю
спини
більш
талановитих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2019
автор: Оксана Дністран