На бетоні синім по сірому "дім"
Замість ліжка фанера і рвані матраци
На сніданок вчорашніх недопалків дим
На вечерю дим і пилюка від траси
Хтось інколи кине тобі на "подайте"
Частіше образять чи вдарять по ребрах
Людям байдуже, вони пропадають
Біжать, розчиняються в міста нетрях
Йому від життя вже нічого не треба
Його давно вже ніде не чекають
Помер місяць тому останній твій друг
Прийде твоя черга. Ніхто не згадає
Життя, що минуло не було таким.
Він мав що хотілось, дружину, свій дім
Крізь сльози дивився - зростає мій син
Малий дорослішав, ти пишався ним
Та все загубила нічна ДТП
І п'яний мажор в крутій іномарці
Із трьох врятували вони лиш тебе
Ти цілував її холодні вже пальці...
Один алкоголь дарував забуття
Життя і кар'єра - все втратило сенс
Ти втратив всіх друзів, прогнали з роботи
По вулицях бродиш, бездомний мов пес
Чекаєш давно, коли прийде стара
У снах, що ти бачиш, ви знову там разом
Щасливі усі, як колись ви сім'я
Мрія, замішана на вірі і страху
Знайде тебе між могил поліцейський
Очі закриє, бо ти все ж людина
І лиш одного йому не зрозуміти
Що ти побачив в останню хвилину?
Усмішка застигла на твоїх устах
Бо ангел спустився до тебе із неба
Він вкаже те місце, що бачив ти в снах
Вони вже давно там чекали на тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848310
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.09.2019
автор: НеСмак