Розгулялись набухлі дощі,
Замісивши хмарки із вітрами,
Булькотять щось собі у душі,
Витанцьовують вальс за кущами.
Десь регочуть, а десь промовчать,
Десь навшпиньках торкають октави,
Ну а десь в пишнім листі лежать...
А поглянеш - не листя а трави.
Десь останні нектари надп‘ють,
Розкрадуть у квіток дивні чари
І проллють - запах неба проллють,
У осінньо - казкові отари.
Скаже хтось: - Це отари - зірки
І не вівці - це льон замаівся,
Пишна осінь - хмарки із муки,
Дощ холодний на камені всівся...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848388
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2019
автор: Леся Утриско