Осіннє гротескне

***андеграунд,  новословоутворення,  "перелив  теми"  (авторське  ноу-хау,  як  у  ряді  інших  моїх  творів.  Трохи  експериментую)))

Осінь  літо  бере,  як  Отелло
Дездемону...  Собі  в  па-де-де
Танцівниці  шукає  метелик,
Мов  нектар  випиваючи  день,
Цей  дурману  наповнений  келих
(чи  Макбетів  відьОмський  настій...)
-Не  губи  Дездемони,  Отелло!..
...невразливий  і  вічно  живий,
Прилітаючи  з  іншої  драми
Паралелеісторієснів,
День,  що  буде  одвіку  той  самий
Існувати  довіку-віків,
Протанцюємо  парою,  need  love,
Літніх  барв-замальовок  крильми,
Ніби  залою,  повною  світла!..
Не  губи  її!...  Краще  візьми,
Мов  метелик  метелицю  ніжно...
Наче  звабник  цнотливицю...  Не
Недовіроревниве  заміжжя,
А  кохання  за  жменю  монет,
Прораховано-солодко-щире
Задоволення  денне  на  час!..
...час,  коли  поєдналися  миром
Літо  й  осінь...
Театр.
Трагіфарс.

©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2019
Св.  №119091600407

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2019
автор: Серго Сокольник