Холодні ранкові серпневі роси
Лежать діамантами у траві
Притрусило золотом вербам коси
А в небі синім курличуть журавлі.
І ластівки гуртуються у зграї,
Свої останні завершують маневри.
А красне ніжне літечко вже догорає...
Осінь показує тепер свої манери.
Осінь,осінь пора золота і чудова.
Та душу чомусь крає тихий щем...
Сріблом лягла сивина вже у коси.
Молодість спливає осіннім дощем.
Відлітають птахи вже у вирій,
А за ними роки летять без вороття...
І тепер вже зовсім інші в мене мрії.
Осінь це пора мого життя...
30.08.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848495
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Zoja