В карих очах життєвий промінь сяє,
На хлібнім полі маки зацвіли.
Живе ще той, що мріє і кохає,
А чи кохаєш, чи кохаєш ти?
Збирається у вирій тиха осінь,
До вирію направились клини.
Надія є, ще втратилась не зовсім,
Хоч у душі посохли полини.
Лице твоє отримало засмагу,
Тебе і на світлині впізнаю.
До тебе й нині відчуваю жагу,
Бо дотепер ще я тебе люблю.
За мною бродять твої диво - тіні,
З ім’ям твоїм лягаю і встаю.
Прожив життя в надії і сумлінні,
Тепер у віршах все передаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2019
автор: Віталій Назарук