Полудень віку, як маківка літа -
Сонце іще у зеніті,
Чудовим життя уквітчалося цвітом
Іє вже плоди соковиті.
А до зими все таки далеченько,
Хоч є уже фарби осінні
І трепетно так б"ється ваше серденько,
Роки ж бо - птахи перелітні.
І досвід великий уже за плечима,
В душі ж звучить юності пісня.
Зробіть все можливе поки ще не пізно,
Щоби не пройшло щастя мимо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848672
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.09.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський